Блог учителя
Гіль Оксани Володимирівни

 НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМНА ТЕМА

«Використання інноваційних технологій

для підвищення пізнавальної активності учнів

на уроках правознавства»

   Актуальність моєї проблемної теми є необхідністю повернення учня обличчям до педагогічної науки, до навчання , як зазначено в «Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні».

   Вивчення даної проблеми показує, що саме педагогам належить ключова роль у здійсненні виховного процесу, адже через їх діяльність відбувається становлення громадянина як особистості і фахівця, зміцнюється інтелектуальний та духовний потенціал нації.

   І я поставила перед собою завдання про те яким шляхом вести дитину до вдосконалення свого власного "Я"? Як організувати навчальний процес та процес виховання учнів? Яким змістом його наповнити? Що враховувати під час визначення завдань і видів діяльності, планування навчально-виховної роботи, календарного та поурочного планування з учнями різного віку? Я постійно шукала шляхи підвищення свого професіоналізму, вироблення інноваційного стилю діяльності.

   Основним завданням є підвищення результативності шкільного навчання є розвиток пізнавальних умінь учнів, які  формують їх пізнавальну активність, спрямовану на оволодіння знаннями, їх безперервне збагачення і застосування інтерактивних технологій навчання на уроках правознавства. У цьому стимулом пізнавальної діяльності є пізнавальний інтерес, який визначається як спрямованість особистості, звернена до пізнання.

 Основою системи навчання у сучасних школах є змістовий та процесуальний компоненти, а межами — мета і результати навчання. Отже, до її складу цієї системи вхо­дять зміст та процес навчання, які мають свою структуру та взаємодіють між собою, тобто за­безпечують функціонування комунікативної компетентності. Однією з важливих складових розвитку комунікативної компетентності учнів є комунікатив­на компетенція (обізнаність).

Наукове підгрунтя. Доволі часто в педагогічній та методичній літературі можна прочитати, що однією з ознак інноваційного підходу до навчання є своєрідна «рівність» у навчальному процесі вчителя та учнів. Але на практиці все по іншому, вчи­тель та учні не можуть бути рівними між со­бою в процесі навчання. Я, як педагог, завдя­ки своїй діяльності забезпечую передачу учням соціального досвіду накопиченого людством.

Я проаналізувала деякі теоретичні дос­лідження вчених. Мою увагу привернули питання розвитку комунікативної компетент­ності учнів в процесі особистісно-орієнтованого навчання (Є.В.Бондаревська, М.М.Кузьміна, Л.Л.Супрун та ін.), що передбачає поворот педаго­га безпосередньо до учня, до його особистості, довіри до нього, що обумовлює співробітницт­во, сумісний пошук впровадження інноваційних технологій в організацію навчального процесу з метою формування гармонійної особистості, щедрої, добропорядної і милосердної людини.

Використовуючи отриманий досвід впроваджую принцип відкритості і свобо­ди дій, який грунтується на ідеях педагогічної підтримки і захисту особистості у подоланні психологічного бар'єру (О.Амолов, С.Бєлічева, О.Газман, М.Плоткін та ін.). 

Реалізація проблемної теми.

Для успішного здійснення навчально-виховного процесу педагог повинен мати такі знання, уміння й навички, які б охоплювали загальні, універсальні положення та принципи національної правової освіти й виховання, наукової, народної та світової педагогіки, вікової педагогічної психології, педагогіки, методики. Однак самих теоретичних знань недостатньо. Я втілювала їх на практиці, оволоділа уміннями й навичками і застосовувала знання в своїй практичній діяльності. Набувала їх, розвиваючи власні творчі здібності. Брала участь у різних конкурсах, зокрема у конкурсі з правової освіти, що організувала громадська організації «Комітет виборців України» - «Школа права», де отримала практичні навички та виграла у свій кабінет наукову літературу, комп’ютерну техніку, що дозволяє мені проводити змістовні уроки. Створила необхідні умови забезпечення відповідного функціонування науково-методичної роботи та  застосовую  інноваційні технології навчально-виховної системи  школи в контексті особистісно- орієнтованої педагогіки, посилювала духовно-практичну діяльності школяра, розвивала інтелектуальну, моральну, емоційно –вольову, сенсорно - моторну, психічну сфери особистості у школі .

  Одним із пріоритетних напря­мів державної політики щодо роз­витку освіти є створення індуст­рії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запро­вадження сучасних інформацій­но-комп’ютерних  технологій в освіті.

Наш навчальний заклад забезпечений комп’ютерною технікою, а це дозволяє мені використовувати аудіовізуальні засоби на уроках, що практи­кую досить давно. Вивчаючи теми: «Судова система України» та «Закон» використовую матеріали навчальної програми «Школи права», та інфодиск «Законодавство України»

Використовую аудіовізуальні та мультимедійні засоби на уро­ках різних типів — таких як ком­бінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на нестандарт­них уроках (інтегрований, рольова гра, урок-КВК, урок «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?, «Щас­ливий випадок» тощо) і виховних заходах що допомагають мені най­більш повно врахувати особливості, інтереси, нахили та здібності кожного учня. Безумовно, в кож­ному нестандартному уроці є елементи традиційних уроків — сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, уза­гальнення, застосування, але в незвичайних формах.

Інтерактивні технології ство­рюють комфортні умови навчан­ня, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуаль­ну спроможність. Впроваджуючи інтерактивні форми навчальної діяль­ності я дотримуюсь таких завдань:

·     враховую індивідуальні особливості кожного учня;

·     навчаю школярів співпра­ці у виконанні групових завдань;

·     формую комунікативні вміння учнів;

·     формую рефлексивні компоненти навчальної діяльно­сті: планування, аналіз, конт­роль,   

    оцінювання;

·     стимулюю моральні пе­реживання взаємного навчання.

Серед найбільш ефективних інтерактивних методик є проведення рольових, ділових ігор, дискусій, застосування «Мозкового штурму», робота в парах і групах, метод «Мікрофон», «Займи позицію», «Логічний ланцюжок», термінологічно-цифрова розминка, гра «Семафор», гра «Історична мозаїка», «Моделювання ситуації» тощо.

Зупинюсь на тих інтерактивних методах, які найчастіше використовую в своїй педагогічній діяльності.

Інтерактивні технології ство­рюють комфортні умови навчан­ня, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуаль­ну спроможність. Впроваджуючи інтерактивні форми навчальної діяль­ності я дотримуюсь таких завдань:

·     враховую індивідуальні особливості кожного учня;

·     навчаю школярів співпра­ці у виконанні групових завдань;

·     формую комунікативні вміння учнів;

·     формую рефлексивні компоненти навчальної діяльно­сті: планування, аналіз, конт­роль,   

    оцінювання;

·     стимулюю моральні пе­реживання взаємного навчання.

Серед найбільш ефективних інтерактивних методик є проведення рольових, ділових ігор, дискусій, застосування «Мозкового штурму», робота в парах і групах, метод «Мікрофон», «Займи позицію», «Логічний ланцюжок», термінологічно-цифрова розминка, гра «Семафор», гра «Історична мозаїка», «Моделювання ситуації» тощо.

Зупинюсь на тих інтерактивних методах, які найчастіше використовую в своїй педагогічній діяльності.

   Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Учнів обов’язково ознайомлюю з правилами:

·          говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;

·коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

 «Мозковий штурм» - це метод швидкого генерування ідей для розв’язання конкретних проблем або відповіді на запитання. Наприклад, ставлю питання: «Які ознаки притаманні правопорушенням?».

Під час обговорення формується визначення правопорушення. З-поміж названих учнями ознак, визначаю правильні і доповнюю їх відповіді.

Цей метод спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Правила поведінки під час “мозкового штурму”:

·        намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;

·        примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

·        не можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

·        не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

   Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.

Кожна група отримує завдання, яке за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати та оголосити результати своєї роботи.

Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:

1. Швидко розподілити ролі в групі.

2. Починати висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуватись одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у членів групи може бути особлива думка і вона має право на існування.

При вивчення теми «Конституційні основи України» і «Цивільно-правова відповідальність» , розглядаючи питання про класифікацію прав людини (тема: «Конституційні права і свободи людини»)  якраз організовую роботу в малих  групах.

В минулому навчальному році проводила відкритий урок з правознавства. Урок узагальнення знань учнів за темою «Основи публічного права України» був побудований виключно на інтерактивних методах.

Наприклад, розв’язуючи юридичні ситуації, групи отримували такі завдання:

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співпраці, оволодіти умінням висловлюватись та активно слухати.

Учнів потрібно ознайомити з правилами роботи в парах:

1. Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.

2. Визначте, хто буде говорити першим.

3. Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі.

4. Дійдіть спільної думки.

5. Визначте, хто буде висловлювати результати роботи.

Аналітична гра «Займи позицію» - наводяться кілька тверджень (вішаються таблички), учні мають приєднатися до одного з них. Наприклад, при вивченні теми «Конституційні права і свободи людини», ставлю питання:

«Чи можливе, на вашу думку, обмеження прав людини з боку держави?»

На стінах кабінету вішаються таблички:

·        «так, можливе»,

·        «ні, ні в якому разі»,

·        «можливе при певних умовах».

В залежності від своєї відповіді, учні займають місце біля таблички. Кожному пропонується аргументувати свою думку, а тим, хто зайняв проміжну позицію, - конкретизувати умови, за яких вони вважають можливим обмеження прав людини.

Далі звертається увага учнів на ст.64 Конституції України, де вказується, які права людини не можуть бути обмежені навіть в умовах військового чи надзвичайного стану.

При використанні інтерактивних методик важливим є звернення до думки учня, як при постановці мети уроку, так і при підбитті підсумків уроку. Дуже важливо знати, чи досягли учні очікуваних результатів уроку.

Учитель і учень є рівноправними учасниками навчання. Обов’язок учителя – бути першим серед рівних. Тільки демократичний стиль управління учнівським колективом застосовується при використанні інноваційних технологій навчання.

Термінологічно-цифрова розминка.

1. Дайте визначення понять: «цивільне право», «цивільно-правові відносини», «цивільна правоздатність», «цивільна дієздатність», «фізична особа», «юридична особа».

2. Наведіть юридичне значення чисел у цивільно-правових відносинах, з якими ви ознайомилися на попередніх уроках: 14 (вік, з якого настає неповна цивільна дієздатність), 16 (вік, з якого можливе надання повної дієздатності особі, яка працює за трудовим договором або бажає зайнятися підприємницькою діяльністю), 18 (вік настання повної дієздатності).

«Логічний ланцюжок» - вчитель чи учень називає вислів, поняття, а інші продовжують. Наприклад:

Складовими форми держави є форма державного правління, ...

Форма державного правління – це ...

Форма державного устрою – це ...

Форма політичного режиму – це ...

Монархія і республіка – це форми ... і т. д.

Гра «Семафор»якодин з елементів уроку при вивченні теми «Цивільно – правові угоди». Виконується колективна робота за завданням.

Завдання: Встановити вид, форму і сторони цивільного договору

Учні отримують картки, на яких написані форми угод (усна, письмова проста, письмова нотаріальна), назви сторін цивільних договорів.

На дошці написані види договорів.

Вид договору Сторони цивільного договору

Договір майнового найму наймодавець – наймач

Договір позики позикодавець – позичальник

Договір страхування страхувальник – застрахований

Договір купівлі – продажу продавець – покупець

Договір доручення повірений – довірений

Договір дарування дарувальник – одарюваний

Договір позички позикодавець – користувач

Договір зберігання охоронець – особа, яка здала майно на

зберігання

Учитель зачитує ситуації, учні визначають форму договору та його сторони.

Ситуації

1. Родичі подарували молодим на весілля автомобіль. (Письмова нотаріальна)

2. Пасажир здав речі до вокзальної камери схову. (Усна)

3. Школярка позичила в однокласниці одну гривню. (усна)

4. Школярка позичила в однокласниці зошит. (усна)

5. Жінка вибрала товар у продуктовому магазині та оплачує його в касі. (усна)

6. Юнак позичив 500 гривень у свого колеги по роботі. (письмова проста)

7. Студент домовився з товаришем про обмін свого велосипеда на музичний центр. (письмова проста)

8. Жінка здає в найм квартиру молодому подружжю. (письмова)

9. Співак застрахував свій голос. (письмова)

10. Працівник доручає колезі отримати свою зарплату. (письмова проста)

11. Молодий бізнесмен купив собі квартиру. (письмова нотаріальна)

«Моделювання ситуації». Наприклад, учням ставиться завдання: «Змоделюйте гіпотетичну ситуацію, яка відповідає ст. 40, 42, 43 Конституції України».

Метод «Акваріум» є ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії Після того як учнів розділяю на групи і пропоную їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр кабінету (або на початку середнього ряду), утворивши внутрішнє коло.

Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

·        прочитати вголос ситуацію;

·        обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

·        дійти спільного рішення.

Всі групи по черзі мають побувати в «акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

Практикую також складання і розв’язування ситуаційних задач,проведення дискусій, семінарських занять.

Висновок.

Отже, інтерактивне навчання – це важлива форма активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках. Навчальний процес організовується так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання. Відбувається постійна і активна взаємодія учнів. Учень і вчитель виступають рівноправними суб’єктами навчання. На уроці створюються комфортні умови, які забезпечують продуктивність самого процесу навчання.

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить власний висновок, відбувається обмін ідеями, знаннями, способами діяльності. Навчання відбувається в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, але й розвивати власну пізнавальну діяльність.

Підводячи підсумки, слід сказати, що всі інноваційні підходи, які мали місце, сприяли лише вдосконаленню так званої традиційної системи навчання. Саме інновація навчального процесу дає універсальну систему навчання. Кожний з підходів до навчання здатен вирішувати лише певні конкретні задачі та формувати той чи інший елемент змісту правової освіти.

      Усвідомлюючи необхідність повернення учня обличчям до навчання Оксана Володимирівна вважає, що саме впровадження інноваційних технологій навчання здатні це зробити.

       Тому мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання по­лягає в тому, щоб навчальний процес був цікавим і змістовним , відбувався за умови постійної актив­ної взаємодії всіх учнів.

Інтерактивні технології навчання сти­мулюють пізнавальну діяльність і само­стійність учнів. Важливого значення у своїй роботі вчителька надає забезпеченню творчого підходу до процесу навчання. На це спрямовує різні форми індивідуальної та групової роботи з учнями, створює нестандартні ситуації, що сприяють розвитку уваги і пам’яті, виховують творчу особистість. Формує в учнів навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці.

   Такі заняття відбуваються цікаво, про­дуктивно, позбавляють закомплексова­ності учнів із різним рівнем навчальних досягнень. Розвиваються творчі здібно­сті учнів, пізнавальні інтереси, зна­чно збільшується ефективність уроків.

     Це прослідковується на уроках, які не подібні один на одного, і під час проведення різноманітних виховних заходів. Саме все про свою практичну діяльність Оксана Володимирівна виклала у матеріалах передового педагогічного досвіду.

Директор школи  Башмат Г.М.