ПАМ'ЯТЬ СТАЄ НА ЧАТАХ
завантажено 17.12.2014
ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ВОЛЮ
Сцена актового залу святково прикрашена, на сцені зліва журнальний столик, на ньому квіти, за столиком крісла для почесних гостей та воїнів УПА.
Через підсилювач звучать українські повстанські пісні.
Керівники свята, почесні гості, учасники УПА займають відведені місця в залі та на сцені. Звучать позивні свята "'За Україну, за її волю..."
Після позивних без оголошення перед сценою шикується вокальний колектив і виконує пісню
"Ой у лузі червона калина" .Солістка Петрук Світлана
Читання вірша „Моє рідне село” автор Скочиліс Виконує Башмат Віталій
До мікрофону підходять ведучі:
ВЕДУЧА 1 : Пам"ять стає на чати,
Брови, як тінь.
Що таке чорне лихо –
Знає Волинь.
Мовчки читаю цифри —
Важчі могил.
Скільки людей убито.
Спалено сіл.
ВЕДУЧА 2 : Скільки Вас побитих у Карпатах?
Скільки Вас, скатованих в снігах?
Знає тільки місяць, що на чатах
Вартував у синіх небесах.
Скільки вас без дому, без надії
За морями в муках довгий час!
Діти долі, квіти веснянії
Україна молиться за Вас.
ВЕДУЧА 1: Сьогодні всіх людей доброї волі зібрала у нас важлива подія - День Української Повстанської Армії! Героїчна історія нашого українського народу. Упродовж багатьох сотень років кращі сини і дочки нації виборювали волю, незалежність своєї держави.
Проти неволі, проти гніту численних окупантів повстала і Українська Повстанська Армія.
Свято, присвячене Дню Української Повстанської Армії оголошую відкритим.
(Через звукозапис звучить Гімн України)
ВЕДУЧА 2: УПА - це ще один яскравий смолоскип, запалений українським народом у священній боротьбі за краще майбутнє.Може ще не всі вміють оцінити того вкладу кращих синів і дочок українського народу в ідейну скарбницю людства, та ми віримо, що вже недалекі наступні покоління дадуть справедливу оцінку і зрозуміють вагу і значення безкомпромісної боротьби воїнів УПА з окупантами Вони підняли потоптаний прапор, що на ньому написані слова волі і справедливості для кожної людини та кожного народу, підняли цей прапор з земної пороші. Сьогодні міцно держать в своїх руках вже внуки славних вояків.
ВЕДУЧА 1: Сьогодні у нас на святі присутні шановані борці за волю України, учасники тих вікопомних подій. Присутні члени УПА:
Чужда Антон Кузьмович, Мельничук Петро Филімонович, Базильчук Антон Степанович.
Та шановні гості
ВЕДУЧА 2 : Шановні ветерани УПА за старовинною українською традицією прийміть цей святий хліб, в знак глибокої пошани і поваги до Вас і Ваших діянь.
(Дівчата в українських костюмах виносять хліб і вручають представнику воїнів УПА., він його приймає, цілує і віддає дівчатам, вони кладуть його на журнальний столик перед сценою.)
Звучить пісня „Червона калина”. Виконує Пелих Оксана.
ВЕДУЧА 1: Кожна сторінка до самостійності нашої держави писана жертвами і кров'ю. Тож зложім наш поклін і віддамо шану тим усім, хто сторінки української історії писав своєю кров'ю і став жертвою в боротьбі за Державність.
ВЕДУЧА 2: Тисячі, десятки тисяч героїв полягли на ратному полі за нашу незалежність Тисячі, десятки тисяч героїв загинули у сталінських катівнях і гулагах.
УЧЕНЬ 1: Коли Ви вмирали, Вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за Вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.
УЧЕНЬ 2: О, спіть. Ви сини України,
В холодній і вогкій землі,
Хай слава далека полине
І стихнуть за Вами жалі.
УЧЕНЬ 3: Ви впали в бою, як герої.
За правду, за святість змагань.
Своїй Ви не зрадили зброї
смерть прийняли без вагань.
ВЕДУЧА 2: Оглянімось в наше минуле і вшануймо хвилиною мовчання й скорботи пам"ять десятків тисяч співвітчизників, життям яких вимощена страдницька дорога українського народу до волі. Вічна їм пам"ять.
(Йде запис метроному). Хвилина мовчання.
ВЕДУЧА 1 : Свято УПА тісно пов"язане своїм корінням з святом Покрови. Це свято воїни УПА обрали за день Зброї, віддавшись під опіку Святої Матері Богородиці.
Шановні присутні!
Запрошуємо до вітального слова директора нашої школи
ВЕДУЧА 2: В знак шани і поваги до Вас прийміть наші квіти.
Йде виступ, вітання зі святом, вручення для воїнів УПА сувенірів і квітів. (На фоні фонограми)
Звучить пісня „Україна”. Виконує Швидка Юлія.
ВЕДУЧ А 1: Постріляла скроні сивина
І, здасться, не болить вона,
А торкнеться поглядом на мить –
Запече... заниє... защемить...
ВЕДУЧА 2: Ще й досі живуть серед нас учасники тихвікопомних подій, які виборювали волю і свободу для свого народу.
ВЕДУЧА 1: Свідками тих подій були наші односельчани, члени УПА – Чужда Антон Кузьмович, Мельничук Петро Філімонович, Базильчук Антон Степанович.
За їхніми розповідями ми знаємо лише те, що вони були на той час підлітками і допомагали для УПА своїми спостереженнями. Тобто виконували різні розвідкові дії. Та багато даних вони замовчують, бо не впевнені, що ми правильно з вами оцінемо їхній внесок у виборювання незалежності України.
ВЕДУЧА 2: Українці, які воювали і в Червоній армії, і в УПА, боролися під різними прапорами, за таку Україну, якою вони її собі уявляли. «Українці служили у різних арміях: і у німецькій, і у радянській, - констатує останній командир УПА В. Кук, - усі ці армії були окупаційними, і тільки УПА боролася за незалежність України». Якщо воїни Червоної армії, ведучи боротьбу проти фашистів, об'єктивно сприяли відновленню сталінського режиму та мріяли про побудову світлого комуністичного суспільства в СРСР, то бойовики ОУН-УПА відстоювали незалежність Української держави. Така Україна і УРСР були несумісними. Населення Західної України пов'язувало себе з Україною, вважало себе українцями, а не «радянськими людьми». Тож відбулося зіткнення двох світоглядів та ментальностей, що було неминучим в умовах сталінського СРСР. Українці боролися за різні України, а тому зараз важко вимагати від них примирення, посилаючись на минуле.
ВЕДУЧА 1: Дуже важким виявився шлях до громадянської злагоди. А може, кожній із сторін, кожному ветерану війни визнати власні помилки та покаятися, щоб простити одна одну? Ось роздуми одного з ветеранів Радянської армії, зроблені зараз, в умовах існування незалежної України, за яку боролася ОУН--УПА: «Ми воювали за Батьківщину та стріляли у бандерівців, тому що це були вороги. Зараз знаю, що вони боролися за незалежну Україну та думали про нас також. Знаю і те, що кожен з нас боровся за своє, як його розумів. Зараз поважаю їх переконання, але хочу, щоб вони також поважали мої. Вояки УПА самі ні за що не перемогли б фашистів. А ми це зробили. І вони отримали можливість продовжити боротьбу за незалежність - хай навіть без нас.
ВЕДУЧА 2: У травні 2005 р., у рік 60-річчя Великої Перемоги, Президент України В. Ющенко закликав ветеранів УПА та Червоної армії до примирення. Проте суспільство та самі ветерани виявилися неготовими до цього. Різне бачення історії не дозволяє знайти взаєморозуміння.
Звучить пісня „Сім шляхів”. Виконує Радчук Максим.
ВЕДУЧА 1: Запрошуємо наших ветеранів до слова. Поділіться з нами спогадами. Розкажіть що найбільше Вам запам’яталося з тих подій.
УЧЕНЬ 4: Під сонця блиск, під свіжий рокіт грому.
Як ангели з болючими крильми
Герої повертаються долом у
Крізь розстріли, бараки і дими.
УЧЕНЬ 5: Вони такі однакові і різні,
І їм усім – і мертвим, і живим-
Так хочеться вернутись до Вітчизни
Хоч піснею, хоч словоньком одним.
УЧЕНЬ 6: Недай, о Боже, звідати нікому
Такої несусвітньої зими!
Герої повертаються додому
З Норильська, Магадану, Колими...
Звучить пісня „Хай живе надія”. Виконує Петрук Світлана.
ВЕДУЧА: Шановні присутні, гості!
Дякуємо усім, хто прибув на це свято. Пам'ятаймо, шануймо нашу історію. Будьмо вірними золотому тризубу і прапору нашому блакитно-жовтому. Слава Україні! Героям слава!
Література
1. Відлуння десятиліть. Українська література II пол. XX ст.— К.: Грамота, 2001.
2. Драч І. Лист до калини.— К.: Веселка, 1990.
3. Олійник Б. Поворотний круп— К.; Молодь, 1989.
4. Щербак Ю. Чорнобиль// Юность.— 1987.
5. Одинец М. Чернобьіль: время испьітаний.— М., 1988.
6. Сингаївський М. «Вибух», «Обпалена мужність», «Повернення у вогонь».
Write a comment