завантажено 22.11.2014
Тема. Кримінальне право. Злочин, його ознаки та види
Мета: розкрити зміст понять кримінального права та злочину; схарактеризувати ознаки злочину; назвати види злочинів; розвивати вміння працювати з нормативними актами, робити висновки, аналізувати ситуації, працювати зі схемами; надати модель поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину, виховувати нетерпимість до злочину.
Обладнання: Конституція України, Кримінальний кодекс України, карт ки, в яких зазначено правила поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину.
Базові поняття: кримінальне право, злочин, необхідна оборона.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
III. Вивчення нового матеріалу
1. Кримінальне право та поняття злочину.
2. Ознаки та види злочину.
3. Обставини, що виключають юридичну відповідальність.
4. Правила поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину.
IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
V. Самостійна робота учнів
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Організаційний етап
► Перевірка домашнього завдання:
а) експрес-опитування щодо визначення понять: адміністративне право, адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення;
б) перевірка зошитів з виконаним домашнім завданням.
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Давайте проаналізуємо наведену нижче ситуацію і дамо відповідь на запитання, застосовуючи метод «Мікрофон».
Літнього вечора діти ганяли у дворі м'яча, і якийсь юний «Марадона» поцілив у вікно першого поверху. Тієї ж миті з дому вискочив хазяїн злощасної квартири, почав сварити винуватця. Той тільки огризався: «Подумаєш, злочин!», вважаючи свій вчинок прикрою випадковістю. Проте розгніваний чоловік не мав сумніву, що розбити шибку в його помешканні — означає скоїти злочин.
♦ Хто з них правий?
♦ У якому разі поганий вчинок слід вважати злочином?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
> Розповідь учителя
На минулому уроці ми розглянули відносини, які регулює адміністративне право, вчинення адміністративного порушення та відповідальність за нього. Сьогодні ми розглянемо найважливіші положення кримінального права.
1. Кримінальне право та поняттязлочину
Історія злочинності, на жаль, така ж давня, Як історія людства (згадайте біблейську притчу про братів Каїна і Авеля). Споконвічно людина поділяє чужі та власні вчинки на добрі й погані, на цілком прийнятні й неприпустимі. Найбільш небезпечні прояви людської поведінки, які можуть загрожувати окремій людині, групі людей, суспільству та державі, вважають злочином.
Відносини, які виникають між: особою, що вчинила злочин, та уповноваженими органами (прокуратура, міліція, суд тощо), регулюються нормами кримінального права.
Кримінальне право — галузь права України, яка представляє собою сукупність правових норм, що визначають злочинність та караність суспільно небезпечних діянь.
Джерело кримінального права — Кримінальний кодекс України. Він був прийнятий 5 квітня 2001 року і набрав чинності з 1 вересня 2001 року Кримінальний кодекс містить Загальну та Особливу частини, які поділяються на розділи і статті (всього 447 статей). У статті 11 Кримінального кодексу України поняття злочину визначено таким чином: злочином є передбачене суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (учні працюю з документом — витяг із ККУ).
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малознач ність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла запо діяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або держані.
2. Ознаки та види злочину
Злочин відрізняється від інших правопорушень та цілком правомірних вчинків за такими ознаками: протиправність, суспільна небезпечність, винність, кримінальна караність.
Залежно від характеру та ступеня суспільної небезпечності всі передбачені кримінальним законодавством злочини поділяються на групи.
Злочином невеликої тяжкості вважається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше менш суворе покарання (незаконне розголошення лікарської таємниці, випуск або реалізація недоброякісної продукції).
Злочином середньої тяжкості визнається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (незаконне рубання лісу, наруга над могилою).
Тяжким злочином виступає злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (грабіж із проникненням до помешкання, магазину, захоплення заручників).
Особливо тяжким злочином вважається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (державна зрада, умисне вбивство, бандитизм, диверсія).
У будь-якому випадку покарання має відповідати тяжкості злочину. Найсуворішого покарання зазнають злочинці-рецидивісти, тобто ті особи, які вже мають судимість, проте не полишають своєї соціально-небезпечної діяльності, знову вдаючись до злочинів.
3, Обставини, що виключають юридичну відповідальність
Не всі на перший погляд схожі на злочин вчинки є насправді злочином. Кримінальна відповідальність настає тільки в тому випадку, коли дії особи мають усі ознаки злочину; коли лс такі ознаки відсутні, то й злочину немає, отже, й покарання за вчинені дії не передбачене.
Кожний громадянин має право на необхідну оборону, коли, наприклад, треба захищатися від нападу хуліганів, а кликати на допомогу нікого
(І розраховувати доводиться тільки на власні сили. За таких обставин дії особи, яка захищає себе, свою гідність, своє здоров'я, своє майно, мають виходити за певні межі.
По-перше, дії, до яких вдається особа, яка захищає себе, мають відпо-Ьдати ступеню суспільної небезпечності вчинених проти неї протиправних дій, не перевищуючи його. Тобто якщо громадянин М., почувши від громадянина С. лайку на свою адресу, у відповідь застрелив останнього з рушниці, його вчинок вочевидь перевищує межі необхідної оборони.
По-друге, між вчинком нападника і діями особи, яка захищається, не має бути розриву в часі, в іншому разі ітиметься вже про помсту. Скажімо, якось увечері мешканець гуртожитку громадянин С. посварився із сусідом по кімнаті громадянином П. Сварка закінчилася бійкою, під час якої П. отримав чимало стусанів. Наступного дня П. покликав своїх друзів, і вони разом побили громадянина С, завдавши йому тілесних пошкоджень. Вчинок П. не можна назвати необхідною обороною — це явний злочин, що підлягає кримінальній відповідальності.
Інші ситуації, коли протиправні, на перший погляд, дії не є злочином, наведено нижче:
♦ Застосування сили під час затримання злочинця (якщо він тікає, чинить опір), проте не можна припускатися перевищення необхідної для цього міри.
♦ Заподіяння шкоди майну громадян або державному майну, учинене у випадку крайньої необхідності. Наприклад, пожежник, рятуючи з вогню дитину, вибиває у квартирі вхідні двері. Звісно, людське життя цінніше за майно. Проте якби людина зробила такий самий вчинок за інших обставин, її притягнули б до відповідальності.
♦ Діяльність або бездіяльність особи, яка під впливом фізичного або психічного примусу не спроможна керувати своїми вчинками. Наприклад, касир банку не чинить злочину, коли віддає гроші грабіжникові, який наставив на нього пістолета.
♦ Заподіяння шкоди без вини. На жаль, на автошляхах трапляються трагічні випадки, коли пішоходи, порушуючи правила дорожнього руху, опиняються під колесами автомобіля. Людина, що була за кермом, не нестиме відповідальності, якщо буде достеменно доведено, що пішохід зненацька з'явився прямо перед капотом і у водія не було можливості відвернути ДТП.
♦ Виконання наказу або розпорядження керівника, виданого у межах його повноважень, у результаті чого підлеглий спричинив шкоду оточуючим. Зазвичай, його не піддають юридичній відповідальності, карають особу, що видала злочинне розпорядження. Проте, якщо наказ був явно злочинним, його виконавець відповідатиме за законом разом із керівником, який видав цей наказ.
Таким чином, злочин — суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинена винною особою.
• 4. Правила поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину
Таку картку з правилами поведінки отримує кожен учень
Щоб не стати жертвою злочину,
не забувайте дотримуватись
цих простих правил:
♦ Якщо ви залишилися вдома на самоті або з молодшим'братом чи сестрою, не відчиняйте двері незнайомцям. Перш за все запитайте, хто ці люди, з якою метою прийшли до вас. Якщо це листоноші, електрики, газівники тощо — вимагайте показати посвідчення, зателефонуйте батькам або сусідам.
♦ Не ходіть з незнайомими або малознайомими людьми до кафе, в парки, сквери, тим більш не йдіть до їх помешкання.
♦ Не розголошуйте інформацію про себе та сусідів, родичів.
♦ Не дозволяйте незнайомцям залишати речі, пакунки, інші предмети на своєму подвір'ї, у квартирі це можуть бути знаряддя чи засоби злочину, крадені речі.
♦ Будьте уважними, якщо вас просять потрідоати якісь речі у руках. Це можуть бути наркотики. Пам'ятайте, якщо знайдено наркотик у володінні винного (безпосередньо у нього чи у його приміщенні), то це розцінюється як зберігання наркотику. Причому тривалість зберігання не має значення: п'ять хвилин, п'ять годин або п'ять днів. Сам факт наявності у вас наркотику розцінюється законом як його зберігання.
♦ Якщо загубилися ваші ключі або у вас їх викрали — відразу ж повідомте про це батьків.
♦ Якщо ви кудись їдете у громадському транспорті — не розповідайте супутникам, куди та на який час ви їдете, хто залишився вдома, де працюють батьки.
♦ Якщо ви пізно повертаєтесь додому — намагайтесь іти освітленими вулицями, повідомте батьків чи родичів, о котрій годині ви вийшли, на якій вулиці чи зупинці громадського транспорту перебуваєте.
♦ Завжди зберігайте спокій, не підтримуйте сварки в транспорті, в інших громадських місцях.
IV. Узагальнення й систематизаціязнань учнів
► Запитання для повторення і обговорення
1Що таке злочин?
2. За яких обставин людина не несе юридичної відповідальності за свої вчинки?
3. Чому і кому загрожують злочини?
4. У чому полягає відмінність адміністративного порушення і злочину?
5. Поміркуйте, чи є злочинами такі вчинки:
♦ Іванов поцупив із портфеля Петрова шарикову ручку.
♦ Сидоров скористався без дозволу автомобілем приятеля.
♦ Яковлєв образив пасажира, що їхав з ним в автобусі.
♦ Поливанов брав хабарі, перебуваючи на відповідальній посаді.
6. Чи є злочином розпивання спиртних напоїв у громадському місці?
Проаналізуйте ситуації та вкажіть, які види злочинів мали в них місце:
♦ Дівчата ласували морозивом у кафе. Одна з них вирішила перевірити, чи помітять офіціанти, якщо вона забере із собою ложечку. Поки її подруги оплачували рахунок, дівчина поклала її до кишені. Дівчата вийшли з кафе задоволені, бо ніхто з офіціантів нічого не помітив.
♦ Чотирнадцятирічний хлопець сприяв пограбуванню квартири свого сусіда. Він підказав злочинцям день і час, коли того не буде вдома. Хлопець не визнає себе винним, наполягаючи на тому, що особисто він не брав участі у скоєнні злочину.
♦ П'ятнадцятирічний хлопець дуже хотів поїхати на футбольний матч до Києва. Проживав він з мамою, яка на той час хворіла. Він вирішив сам знайти гроші на придбання квитка до Києва. Хлопець заліз через вікно до сусідського помешкання, узяв гроші, але не встиг утекти. Сусід повернувся з роботи і викликав міліцію. Хлопця затримали.
VI. Підсумки уроку
1.Чи був для вас цей урок корисним?
2.Про що б ви хотіли дізнатися більше?
VII. Домашнє завдання
1. Дайте визначення поняттям: кримінальне право, злочин, необхідна оборона.
2. Уважно прочитайте з батьками або друзями правила поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину. Унесіть до переліку свої зміни чи доповнення.
Write a comment