Блог учителя
Гіль Оксани Володимирівни

завантажено 18.11.2014

Тема: Сім'я і шлюб

Мета: ознайомити учнів з основами сімейного права; залучити їх до роботи з текстом Сімейного кодексу; підвести учнів до розуміння важливості знання та дотримання норм сімейного права; виховувати повагу до людей старшого покоління.

Обладнання: Конституція України, Сімейний кодекс України, стенд «Моя сім'я», підготовлений учнями; бланк заяви про реєстрацію шлюбу.

Базові поняття й терміни: сім'я, шлюб, шлюбний вік, заручини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

1. Що таке сім'я та шлюб.

2. Порядок укладення шлюбу.

3. Права та обов'язки подружжя.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
V. Самостійна робота учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний етап

► Перевірка домашнього завдання:

Експрес-опитування щодо визначення понять:
споживач, виконавець, виробник, продавець, порядок захисту прав

споживачів, організації та установи у сфері захисту прав споживачів.

У житті кожної людини сім'я посідає особливе місце. У сім'ї
зростає дитина, і з перших років свого життя вона засвоює норми людських
стосунків, все, що притаманне її родині. Сімейне життя вимагає набагато
більшого, ніж просто відносини з однокласниками, знайомими і друзями.
Не можна не погодитися з висловлюванням відомого вченого М.Г. Чернишевського: «Любов до сім'ї з усіх благородних людських почуттів є най
більш поширеною і найміцнішою, і вона значною мірою благотворно впли
ває на життя кожного із нас.»

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

«Мікрофон» виконати вправу «Я маю намір у майбутньому...». Учні на власний розсуд за вершують назву вправи, надають стислу відповідь:

а) створити сім'ю, тому що;

б) залишитися незаміжньою (неодруженим), тому що...

III. Вивчення нового матеріалу

► Розповідь учителя

1. Що таке сім'я та шлюб

Сім'я — первинний та основний осередок суспільства, в якому реалізується дітородна, виховна та інші функції суспільного життя.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що визначені у сімейному законодавстві.

Також назвати сім'єю можна подружжя й тоді, коли дружина чи чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина теж належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення (удочеріння), досягнення шлюбного віку. Проте сім'я створюється і особою, яка народила дитину, незалежно від цього віку.

Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією

сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Звичайно, законодавство захищає майнові інтереси й тих осіб, які живуть без реєстрації шлюбу, але перевага все ж надається зареєстрованим. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав і обов'язків подружжя.

2. Порядок укладення шлюбу

Закон установлює шлюбний вік для жінок — 17 років, а для чоловіків — 18 років. Іноді бувають ситуації, коли закон допускає укладення шлюбу до настання шлюбного віку. Якщо тобі вже виповнилося 14 років, суд за твоєю заявою може надати тобі дозвіл на укладення шлюбу. Однак суд братиме до уваги не палке кохання, а те, чи відповідатиме укладення шлюбу твоїм інтересам. Особа, молодша за 14 років, не може одружитися.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення (батьки й діти, у тому числі всиновлені). Також у шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати й сестри, які мають спільних батьків; неповно-рідними є брати й сестри, які мають спільну матір або спільного батька). Те саме стосується двоюрідних братів та сестер, рідних тітки, дядька та племінника, племінниці.

За рішенням суду може бути надано право на шлюб між рідною дитиною всиновлювача та всиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були всиновлені.

Особи, які бажають одружитися, мають подати заяву в державний орган реєстрації актів громадянського стану (РАГС) за місцем проживання однієї з осіб, що вступає в шлюб, або за місцем проживання батьків. Від цього часу ці особи вважаються зарученими.

Проте заручини не створюють обов'язку вступити в шлюб. Особа, що відмовилась від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, які були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.

У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася — відшкодувати її вартість.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одній про стан свого здоров'я.

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу (іноді керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку).

Шлюб реєструється у день подання заяви у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.

Щодо місця реєстрації шлюбу, то шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем подання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці (наприклад, у літаку, на повітряній кулі).

Під час реєстрації шлюбу прізвища наречених можуть бути змінені, а можуть залишитися незмінними. Наречена, наречений також мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно буде починатись. Складання.більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

Якщо прізвище на момент реєстрації шлюбу вже є подвійним, то він (вона) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

3. Права та обов 'язки подружжя

Після укладення шлюбу у подружжя з'являються відносно одне одного певні права та обов'язки, їх регулює Сімейний кодекс України. їх поділяють на особисті (немайнові) і майнові.

До особистих прав подружжя слід віднести:

♦ Право на материнство (дружина має право народити дитину).

♦ Право на батьківство (відмова жінки народити дитину може бути причиною розірвання шлюбу).

♦ Право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності (мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок і уподобань).

♦ Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток (мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку).

♦ Право дружини та чоловіка на зміну прізвища (мають право при реєстрації шлюбу зберегти дошлюбні прізвища, змінити на прізвище іншого або приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя).

♦ Право дружини та чоловіка на розподіл обов'язків (мають право розподілити обов'язки в сім'ї).

♦ Право дружини та чоловіка на особисту свободу і на припинення відносин (мають право на вибір місця свого проживання, мають право припинити шлюбні відносини).

♦ Право на спільне вирішення питань у житті сім'ї (мають однакові права щодо вирішення сімейний проблем)

Майнові права, що виникають у подружжя щодо одне одного після укладення шлюбу, являють собою права щодо майна, яке наживається у шлюбі: право непрацездатного чоловіка (жінки) на аліменти; права, що виникають у зв'язку з укладеними у подружжі майновими договорами (дарування, позики, купівля-продажу), та ін. При цьому слід розрізняти майно, що належить особисто чоловікові або дружині (одяг, взуття, посуд та ін.), і майно, що належить за правом спільної власності. Подружжя має рівні права володіння, користування спільним майном і розпоряджається ним за спільною згодою.

На подружжі лежить обов'язок турбуватися про сім'ю. Це означає, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами родини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері, а дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

Шлюб створює для подружжя й особливий особистий обов'язок — не вступати в інші шлюбні правовідносини під час дії раніше укладеного шлюбу. Особа вправі перебувати одночасно у багатьох цивільних, трудових, адміністративних й інших правовідносинах, але не можна перебувати в кількох шлюбних правовідносинах.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

► Запитання для повторення й обговорення

1. У чому полягає відмінність між повнорідними і неповноріднимн братами та сестрами?

2. На яких підставах створюється сім'я?

3. Що таке шлюб і хто має право його укладати?

4. Які особи вважаються зарученими?

5. Де реєструються шлюби?

V. Самостійна робота учнів

► Робота з документом

Вивчіть питання про припинення шлюбу та визнання його недійсним.

Учні працюють, розподілившись на дві групі

♦ група І опрацьовує ст. 38—48 (Недійсність шлюбу);